Наскільки часто у нашому житті ми зустрічаємо “безвідмовних” людей? На роботі, у різних структурах, серед наших близьких і друзів є ті, хто не вміють казати “ні”.
Інколи впізнаємо цю рису у самих себе.
Які наслідки ми маємо від цього?





Позитивного у цьому мало. На жаль, у пострадянській системі виховання можливість бути самим собою, індивідуальністю, враховувати власні потреби зупинялося виною та соромом.
Як виховати дітей, наступні покоління - іншими? Більш вільними й здоровими, щасливими?
Можна спробувати застосувати наступні поради від психологів:
- Дайте своїй дитині час на роздуми, поважайте її: “Все нормально, тобі не обов’язково відповідати “так” або “ні” одразу. Обдумай, чи ти справді хочеш цього, чи можеш це виконати”.
- Допоможіть дитині навчитись прораховувати наслідки її дій або згоди: “Якщо ти зараз погодишся на це - до чого це призведе? Що тобі потрібно буде зробити? Які витрати? Скільки днів, годин?”.
- Допоможіть дитині виробити власні принципи, сформувати своє ставлення до тих чи інших речей: “Наскільки важливо для тебе вступити в цей університет? Що тобі це дасть? Що важливе для тебе ти зможеш реалізувати? Якщо тобі це потрібно - зараз ти можеш сказати “ні” великій шумній тусовці?”.
Навчіть дитину просто промовляти фразу “Вибачте, я не можу”, коли вона не впевнена у своїй можливості погодитись.

Діти мають навчитися відмовляти і задля своєї безпеки.
Поважайте та захищайте свої кордони та навчіть цьому дітей 


Немає коментарів:
Дописати коментар