ВИ ЯК?"- запитання, яке заземляє, радує, тішить, заспокоює, дозволяє на мить звіритися з собою та реальністю.
...або інколи дратує і злить.

Сьогодні я запитаю у вас "ВИ ЯК?"
І кожен відповість своє. Зараз емоції і почуття можуть різнитися, і це природньо. Зараз кожен може реагувати по-іншому, не так як на почадку війни, і це природньо.

Ми різні, обставини різні, психіка по-різному сприймає ситуацію і ми можемо проживати різні стадії прийняття ситуації: хтось в запереченні, хтось гнівається, хтось горює...
Зараз я все це спостерігаю в мережах, чую і читаю від найближчого оточення. І сама переживаю ці стадії теж. Це природньо.

Можливо хтось із вас уже знає, або скоро дізнається, що будь-яка звичка формується 21 день. Тобто, якщо на організм постійно здійснювати вплив одного і того ж чинника, при цьому виконувати одні і ті ж дії у відповідь на подразник, то згодом умовний рефлекс стане безумовним і сформується звичка діяти безумовно на рівні рефлексів (на автоматі, як говорять у нас).
Поступово змінюються і реакції психіки на вплив цього чинника, і емоції та почуття стають іншими.

Сьогодні саме той день, коли у психіці багатьох українців будуть відбуватися зміни, можна буде спостерігати інші емоційні стани та почуття. Поступово приходить спокій, можлива втома. Це природньо. Та якщо хтось поруч з вами ще гнівається чи плаче, намагайтеся зрозуміти: всі ми різні, психіка наша теж різна.

Не сваріть людину за її стан, не забороняйте проживати його, краще допоможіть прожити цю стадію безпечно для організму:
*запропонуйте підтримку чи допомогу, *запитайте як ви можете підтримати,
*поговоріть про те як їй, якщо є можливість говорити і ви спокійні,
*Намагайтеся просто вислухати, не давати поради і рекомендацій, якщо вас цього не просять. Просто будьте поруч.
*Запропонуйте спільну діяльність чи попросіть виконати якесь завдання.

Якщо ж ваша злість, гнів, ненависть уже минули, ви можете відчувати виснаження і вам може бути байдуже, і нічого не захочеться робити і це природньо. Дайте собі можливість побути в цьому стані, не картайте себе за бездіяльність, не критикуйте, просто дозвольте собі цей стан. Ви можете бачити як інші щось роблять, метушаться, допомогають, збирають, а у вас немає сил та бажання, і ви можете злитися на себе. Цього краще не робити.

Пам'ятайте в інших можуть бути інші почуття, емоції, стани, переживання і потреби. Те, що бачите в мережі: картинки, пости- реакція на ситуацію інших, а не ваша.

Дозвольте собі бути собою: втомленим/втомленою, слабким/ слабкою, лінивим/лінивою ...

Зараз прийшов час потурбуватися і про себе, про свої ресурси, які необхідні для задоволення потреби безпеки, в першу чергу.

ТУРБОТА ПРО СЕБЕ зараз:

Якщо є можливість - подивіться у ДЗЕРКАЛО. Вимийте голову, тіло. Поправте зачіску. Поголіться (чоловікам).

Якщо є КОСМЕТИЧНІ ЗАСОБИ, скористайтеся ними: намажте руки кремом, обличчя, зробіть масаж рук, ніг, тіла.

СМАКОЛИКИ. Час порадувати себе. Можна з'їсти цукерок чи інших солодощів, фруктів. Є можливість - щось приготуйте самостійно. Заваріть чаю, кави.

НОВИНИ. Добре, коли ви поінформовані. Та час почати фільтрувати інформацію. Адже ви точно знаєте, що робити у разі тривоги, куди йти, що брати з собою. Ви знаєте всі офіційні джерела інформації, контакти, які необхідно; підключені до всіх потрібних вам груп та чатиків.
Дивіться, слухайте, читайте ДОЗОВАНО.

КНИГИ, ФІЛЬМИ, ІГРИ.
Є можливість читайте чи слухайте аудіокниги, перегляньте фільм, пограйте з дітьми у ігри.

СОН. Хочеться спати і є можливість, спіть. Це природньо. Дайте можливість відновити сили вашому організму.

СПІЛКУВАННЯ. Якщо відчуваєте відразу чи роздратування, коли до вас пишуть чи телефонують, це природньо. Можете обмежити його. Та не забувайте, якщо ви будете повністю ігнорувати повідомлення чи дзвінки, люди можуть подумати, до ви в небезпеці і ще більше турбуватимуть вас. Тому відповідайте коротко, по- суті, можливо підготуйте заготовку "Я жива/, живий. Все норм", чи іншу. Можете просто реакціями до повідомлення давати знати про себе.

Турбота про себе - найкраще перезавантаження психіки і спосіб відновити ресурс, щоб рухатися далі....
Немає коментарів:
Дописати коментар